Мета:
Дослідження внутрішнього конфлікту, самопізнання та інтеграція протилежних аспектів особистості.
Підвищення емоційної усвідомленості та самоприйняття.
Опрацювання страхів, тривог та негативних установок через творчий процес.
Цільова аудиторія:
Діти (від 10 років), підлітки, дорослі.
Люди, які переживають внутрішній конфлікт, самооцінні труднощі або кризові стани.
Групові та індивідуальні заняття.
Матеріали:
Аркуш паперу А4 або А3.
Олівці, фломастери, фарби, пастель.
Дзеркало (за бажанням).
Вирізки з журналів для колажу (опціонально).
Процес виконання:
Вступ (5-10 хвилин)
Обговорення поняття «двох сторін особистості» (наприклад, добра і зла, впевненості та страху, світлої та темної частин).
Учасники діляться, чи відчували вони коли-небудь протиріччя в собі.
Основна частина (30-40 хвилин)
Учасникам пропонується поділити аркуш навпіл вертикально.
Ліва частина: зобразити себе таким, як вони себе сприймають у звичайному житті або як хотіли б бачити.
Права частина: зобразити свою «приховану» сторону – емоції, страхи, риси, які вони не завжди визнають або хочуть змінити.
Можна використовувати будь-які художні засоби, абстрактні форми, символи, кольори.
Обговорення (15-20 хвилин)
Учасники розповідають про свої малюнки (якщо комфортно).
Запитання для обговорення:
Як ви почувалися, коли створювали різні частини малюнка?
Чи є щось, що вас здивувало у вашій «тіньовій» стороні?
Як можна об'єднати ці дві частини в гармонію?
Завершення (5-10 хвилин)
Ведучий підкреслює, що всі частини особистості важливі та цінні.
За бажанням учасники можуть доповнити свої малюнки елементами, які символізують інтеграцію (наприклад, міст, світло, колір, що поєднує дві частини).
Очікуваний результат:
Глибше усвідомлення своїх внутрішніх суперечностей.
Прийняття своїх емоцій та досвіду.
Зниження тривожності та підвищення рівня самоприйняття.
Ця методика допомагає через творчий процес виразити те, що важко сформулювати словами, і знайти шляхи до гармонії всередині себе.
Авторка Оксана Слободська
Вправа «Ріка життя»
Авторка Людмила Підлипна
Мета. Прийняття цілісності життєвого шляху від народження і до
теперішнього часу, діагностика проживання криз.
Цільова аудиторія: починаючи з підліткового віку.
Форма роботи: рекомендовано використовувати для індивідуальної терапії.
Для групової терапії використовується тільки у згуртованих групах («Ріка групи», «Ріка сім’ї»).
Завдання:
1.Усвідомити прожиті кризи;
2.Усвідомити власні ресурси, можливі варіанти виходу із кризи.
3. Аналіз особливостей взаємостосунків у різних періодах життя;
4. Усвідомити себе через колір та символи.
Хід виконання Вправа проводиться у три сесії
І сесія. Терапевт дає інструкцію клієнту: «Кількість своїх прожитих років поділіть на 7. Сума, яку отримали – це кількість листків паперу, з якою будете працювати. Якщо є остача – додаємо ще один аркуш».
Терапевт проводить з учасниками уявну подорож: «Сядьте зручно, розслабтеся. Закрийте очі, влаштуйтеся зручніше і увійдіть до свого внутрішнього простору, який є у кожної людини – це простір уяви. Спробуйте відчути свої руки, ноги, кожну клітинку свого тіла. А тепер уявіть собі, що ви йдете якоюсь місцевістю. Ось Ви бачите перед собою джерело: роздивіться яке воно?…З якою силою б’є?..Що є біля нього?...З джерела утворюється струмок. Ви йдете за течією. Роздивіться місцевість… Струмок впадає в річку. Яка це ріка? Яка її сила?.... Чи є у ній щось?..Куди вона тече?.. Яка навколо місцевість?.. А тепер повертайтеся назад. Коли будете готові повернутися з подорожі, просто відкрийте очі. Ця ріка-це ріка вашого життя, від народження і до сьогодні. Намалюйте її.
Клієнт склеює весь папір в альбомному форматі. Виконує малюнок протягом 30 хв.
Під час малювання терапевт спостерігає фіксує вербальні та невербальні прояви клієнта.
ІІ сесія. Один аркуш = семи рокам життя клієнта.
1)Терапевт пропонує розказати клієнту про те, що зображено на його малюнку.
2) Клієнт «розбиває» «Ріку життя» на періоди по 7 років, позначаючи цифрами 0, 7, 14,21…
3)Терапевт пропонує клієнту розкласти малюнок на підлозі і походити по ньому. Розпитує, як він себе почуває на різних відрізках; де йому комфортно, а де – ні, що з ним.
Знайти неприємні місця та подумати про них.
На приємних місцях у малюнку – затримуємось: терапевт пропонує постояти чи доторкнутись до них (це ресурс). Особливу увагу звернути на детально промальовані предмети ( це може бути проблемою клієнта). В процесі роботи терапевт віддзеркалює почуття клієнта.
ІІІ сесія. 1)Терапевт шукає фігуру, що «чіпляє» клієнта. Розпитуємо що найбільше відгукується. Пропрацьовуємо.
В кінці терапевт запитує: - З якими усвідомленнями Ви зараз? - Як Вам зараз дивитись на ріку? - З якими почуттями Ви завершуєте? - Чи можна в цьому місці зупинитись?
За 5 хвилин до кінця попередити клієнта і запитати «Як би Вам хотілось прожити ці 5 хвилин?»
Інтерпретація При аналізі малюнку звернути увагу:
Які береги: пологі, зриви, загати, перепони.
Якщо дитина бажана, то ріка починається з джерела (це лоно матері).
Характеристики річки – це характеристики клієнта особисто (чиста, прозора, глибока).
Швидкість руху течії – це темп життя людини.
Застій води - застій у житті.
Інородне тіло у річці – травма, криза.
Притоки – це ресурси, те що давало сили; відтоки – те, що віддавали (робота, діти).
Водоспад – сексуальна енергія.
Живність – здоров’я, психологічний комфорт, прийняття себе.
Техніка «Мій острів»
Мета: Діагностика та терапія особистих кордонів через метафору острова, дослідження сильних та вразливих сторін особистості.
Послідовність виконання:
Створення образу: Уявіть, що ви — це острів. Який ви острів? Великий чи маленький, якої форми, де він знаходиться?
Матеріалізація образу: Намалюйте свій острів. Під час малювання зверніть увагу на його ландшафт: чи є на ньому гори, ліси, річки, будинки, скелі, пляжі?
Визначення доступу: Подумайте і позначте на малюнку (або запишіть), кому або чому дозволено потрапляти на ваш острів, а кому/чому — ні. Можна намалювати мости, човни, порти або, навпаки, захисні споруди.
Оточення: Намалюйте навколо острова води (океан, море, річку). Які ці води: спокійні, бурхливі, глибокі, мілкі? Чи є поруч інші острови?
Питання для аналізу та обговорення:
Що символізує ваш острів? На що схожа його форма?
Які елементи на острові символізують ваші сильні сторони (наприклад, скелі — стійкість, маяк — ясні цілі), а які — вразливі місця (наприклад, відкритий незахищений пляж)?
Наскільки захищеним є ваш острів?
Як ви почуваєтеся, дивлячись на свій малюнок? Чи комфортно вам у цьому просторі?
Якщо щось не влаштовує, що б ви хотіли змінити чи додати на малюнку, щоб почуватися безпечніше?
(Авторка - арттерапевтка Наталя Даценко)
Арт-терапевтична вправа "Галявина підтримки"
Мета вправи:
Діагностична: Допомогти зрозуміти свій внутрішній світ, емоційний стан, усвідомити наявні ресурси та потреби.
Терапевтична: Сприяти емоційному розвантаженню, зняттю напруги, зміцненню відчуття опори та безпеки, розвитку навичок саморегуляції.
Розвивальна: Розвивати творчі здібності, уяву, образне та символічне мислення.
Ця вправа допоможе вам візуалізувати та відчути підтримку, яка є у
вашому житті, представивши її у вигляді природного ландшафту.
Крок 1: Підготовка та створення центру "Я"
Підготуйте матеріали: Візьміть аркуш паперу (бажано формату А3 або А4), олівці, фарби, фломастери, пастель або будь-які інші художні матеріали, які вам до вподоби. Ви також можете використовувати пластилін, глину або створювати колаж з журнальних вирізок.
Знайдіть центр: Уявіть, що аркуш паперу – це ваша галявина. Знайдіть на ній місце для себе.
Символ "Я": У центрі вашої галявини намалюйте або зобразьте себе у вигляді символу. Це може бути будь-яка рослина, квітка, дерево або навіть камінь. Подумайте, що найкраще відображає ваш поточний стан або вашу сутність. Не обмежуйте свою фантазію. Наприклад, ви можете бути міцним дубом, ніжною ромашкою, яскравим соняшником або загадковою папороттю.
Крок 2: Візуалізація найближчого кола підтримки – "Мої близькі"
Подумайте про найближчих: Згадайте людей, яким ви довіряєте найбільше, з ким можете бути абсолютно відвертими і знаєте, що вас завжди зрозуміють. Це може бути одна або кілька осіб.
Зобразіть їх на галявині: Розташуйте їхні символи найближче до вашого центрального образу "Я". Подумайте, якими рослинами, квітами або деревами ви б їх зобразили. Наприклад, надійного друга можна намалювати як міцне дерево, що дає тінь, а турботливу маму – як пишний кущ троянд.
Крок 3: Створення кола друзів та родичів
Розширте коло: Тепер подумайте про інших друзів, родичів та добрих знайомих, з якими у вас є теплі стосунки.
Додайте їх на галявину: Зобразіть цих людей (приблизно 10-15 осіб) у вигляді інших рослин, що ростуть трохи далі від центру. Це може бути ціле поле квітів, група дерев або окремі яскраві рослини. Ви можете наділити їх символічними рисами: наприклад, веселого друга намалювати як яскравий соняшник, а мудрого родича – як старе дерево з густою кроною.
Крок 4: Відображення колег та знайомих
Згадайте про робоче оточення: Подумайте про колег по роботі чи службі, з якими у вас склалися добрі, хоч і не настільки близькі стосунки.
Намалюйте їх: Розмістіть їх на вашій галявині ще далі від центру. Це можуть бути групи однакових квітів, трава або невеликі кущі, що символізують спільну діяльність.
Крок 5: Позначення громадської підтримки
Усвідомте зовнішню допомогу: Подумайте про організації та спільноти, які можуть надати вам підтримку. Це можуть бути громадські організації, волонтери, реабілітаційні центри, групи за інтересами, знайомі фахівці (лікарі, психологи).
Символічно зобразіть їх: Намалюйте ці джерела підтримки на периферії вашої галявини. Це можуть бути символічні образи: наприклад, річка, що живить галявину (символ життєдайної допомоги), або великі камені, що створюють захист (символ надійності).
Крок 6: Державні установи
Згадайте про формальні структури: Подумайте про державні інституції, які за законом зобов'язані вам допомагати (поліклініки, соціальні служби, ветеранські організації тощо).
Додайте їх на малюнок: Зобразіть їх на самому краю вашої галявини. Це можуть бути абстрактні символи: наприклад, огорожа, що позначає межі та правила, або сонце/хмари на горизонті, що символізують зовнішні обставини.
Крок 7: Рефлексія та закріплення результату
Огляньте свою галявину: Подивіться на створену вами картину в цілому. Це ваша унікальна екосистема підтримки.
Промовте афірмацію: Дивлячись на свій малюнок, скажіть вголос: "Я молодець, бо навколо мене є ціла галявина підтримки. Так багато істот, яким я важливий (важлива). Це означає, що я хороша людина і живу хороше життя."
Повертайтеся до малюнка: Протягом наступних 3-5 днів знаходьте час, щоб подивитися на свою "Галявину підтримки". Розглядайте її як витвір мистецтва. Це допоможе емоційно закріпити відчуття безпеки та зв'язку з людьми, які вас оточують. У важку хвилину вам буде легше пригадати цей образ і відчути, що ви не самотні.
Додаткове завдання для самоаналізу (за бажанням):
Поміркуйте, чому ви обрали саме такі символи (квіти, дерева, тварини) для певних
людей. Що в їхньому характері чи у ваших стосунках з ними наштовхнуло вас на ці
образи? Запишіть свої думки, це може дати вам додаткове розуміння ваших стосунків з
оточенням.
Вправу модифіковала Оксана Слободська на основі вправи А. Янгаєвої "Кола підтримки"
Ця вправа допоможе вам зрозуміти, як ваші почуття «живуть» у тілі, де накопичується напруга і як навчитися краще чути себе.
Що знадобиться:
Аркуш паперу (формат А4).
Набір кольорових олівців, фломастерів або ручок.
15–20 хвилин спокою.
Намалюйте на аркуші два простих силуети людини (просто контури):
Вигляд спереду.
Вигляд ззаду.
Це ваша «карта», на якій ви будете відмічати відчуття.
Складіть список емоцій і оберіть для кожної свій колір (наприклад: страх — фіолетовий, радість — жовтий). Можете використовувати цей список:
Позитивні: Радість, Щастя, Любов, Цікавість, Гордість.
Складні: Сум, Страх, Злість, Роздратування, Відчай, Тривога, Презирство.
Не поспішайте. Проходьте по кожній емоції окремо:
Згадайте емоцію: Наприклад, закрийте очі й згадайте момент, коли ви відчували Злість.
Відчуйте тілом: Де саме ви її відчуваєте? (Стиснуті щелепи, жар у грудях, напружені кулаки?).
Позначте на карті: Зафарбуйте відповідним кольором ті зони на силуеті, де відгукнулася ця емоція.
Важливо: Якщо почуття дуже сильне — замальовуйте яскраво та густо. Якщо ледь помітне — легким штрихом.
Крок 4. Додавання актуального
Прислухайтеся до себе прямо зараз. Які почуття були найчастішими за останні два тижні? Якщо їх немає у списку вище (наприклад, «втома» або «провина») — оберіть для них колір і також додайте на карту.
Подивіться на свою готову карту і чесно дайте відповідь на запитання (можна письмово):
Про дискомфорт: Чи збігаються місця, де ви часто відчуваєте біль чи затискачі, з зонами «важких» емоцій (страху, злості, тривоги)?
Про хвороби: Якщо ви нещодавно хворіли, яка емоція «живе» у цій частині тіла?
Про домінанти: Яких кольорів на карті найбільше? Чим ваше тіло «розмовляє» найчастіше?
Про «німі» зони: Чи є на силуеті білі плями (місця, які ви зовсім не відчуваєте)? Чому там порожньо?
Якщо ви бачили дослідження фінських вчених (де сотні людей позначали емоції), порівняйте свій результат із «середнім показником».
Що збіглося? (Наприклад, майже всі відчувають гнів у руках і грудях).
Що відмінне? Ваша карта — унікальна, і саме ці відмінності показують вашу особисту реакцію на стрес чи радість.
Порада: Збережіть цей малюнок. Через місяць вправу можна повторити, щоб побачити, як змінюється ваш емоційний стан і зв'язок із тілом.
«Картина у рамці, як мій внутрішній скарб та два чарівні світи».
Трансформація страху перед зміною місця проживання.
Формування відчуття цілісності («Я залишаюся собою в обох будинках»).
Підняття самооцінки через усвідомлення власної цінності.
Створення психологічного «містка» між двома середовищами.
Матеріал: аркуш А4, фарби, олівці, глітер (за бажанням).
Завдання:
Уяви, що всередині тебе живе дивовижний Скарб (це може бути казкова квітка, незгасна зірка, магічний кристал або миле звірятко). Це та частина тебе, яка ніколи не змінюється, де б ти не була — у мами, у тата, бабусі чи дідуся, в школі чи в гостях. Намалюй цей Скарб.
Алгоритм обговорення:
Хто або що зображено на малюнку?
Які «суперсили» має цей Скарб? (Наприклад: він вміє заспокоювати, він дуже сміливий, він красиво співає).
Якими кольорами ти його наділила? Чому саме ними?
Як цей Скарб допомагає тобі, коли тобі сумно або страшно?
Усвідомлення: «Я — цінна і особлива сама по собі, незалежно від того, де я знаходжуся».
Матеріал: аркуш А3, на якому вже наклеєний або покладений по центру малюнок А4.
Завдання:
Тепер давай створимо для твого Скарбу «захисну раму». Оскільки ти живеш у двох будинках, ми розділимо простір навколо Скарбу на дві частини (можна провести умовну лінію або зробити плавний перехід).
Зліва намалюй раму-затишок, яка символізує твій час у мами.
Справа намалюй раму-затишок, яка символізує твій час у тата.
Алгоритм обговорення:
Що в «маминій рамі» дає тобі силу? (Наприклад: запах млинців, улюблена іграшка, мамині обійми). Намалюй це символами.
Що в «татовій рамі» робить тебе спокійною? (Наприклад: спільні ігри, вечірні мультфільми, відчуття захисту). Намалюй це.
Подивись: твій Скарб (малюнок А4) знаходиться посередині. Він об’єднує ці два світи. Чи комфортно Скарбу мати два таких захисних кордони?
Який символ ми можемо намалювати, щоб він став «місточком» між двома рамами? (Наприклад: веселка, сонячний промінь, чарівна стежка). Це те, що ти береш із собою, коли переходиш з одного будинку в інший.
Запитання до дитини:
Коли ти переходиш від мами до тата (або навпаки), де знаходиться твій Скарб? (Важливо підвести до думки, що він завжди всередині неї).
Хто захищає цей Скарб? (Вона сама + любов обох батьків, відображена в рамах).
Що б ти хотіла сказати своєму малюнку зараз?
Якщо тобі раптом стане страшно в одному з будинків, про який елемент своєї «чарівної рами» ти згадаєш?
Гра «Валіза Скарбів»
Запропонувати дитині намалювати невелику «чарівну валізку», в яку вона «покладе» свій малюнок Скарбу (А4).
Сенс: Це створює метафору портативності її внутрішнього світу. Дитина усвідомлює: «Я не втрачаю частину себе, коли змінюю будинок. Я беру свій Скарб із собою».
Порада психологу/педагогу:
Якщо дитина вразлива, важливо підкреслити, що рами можуть бути різними (різні кольори, різні правила в будинках), але Скарб у центрі залишається цілісним. Якщо дитина малює рами «колючими» або темними, варто запитати: «Який магічний предмет ми можемо додати в цю раму, щоб вона стала м’якшою і добрішою до твого Скарбу?». Це дає дитині інструмент контролю над ситуацією.